У неба очі сині-сині,
У погляді його тремтить одвічна даль.
О скільки ж суму в стрічці журавлинній!
То відзеркалює земна людська печаль...
У груди жар, у очі прохолоду,
Від нього не сховатись, не втекти,
В небеснім океані насолоди
Щоб не втопитись мушу я плисти
В його очах божественне кохання,
Погляньмо в небо разом, хоч на мить
І диво стане - у теплі світання
В людських очицях попливе блакить...
