Чудову мить я пам'ятаю:
мов з'ява ранньої роси
з'явилась ти. Я запевняю-
ти геній чистої краси.
У метушні я побивався,
і в лабіринті безнадій
ще довго голос твій вчувався,
і снився довго образ твій.
Минали дні, роки минали;
завія, вітер, буревій
твій голос з пам'яті стирали,
а з ним небесний образ твій.
В пітьмі, ждучи душі прощення,
поволі дні рахую я,
без божества і без натхнення,
без сліз, кохання, без життя.
В душі, згорьованій до краю,
мов з'ява ранньої роси
з'явилась ти. Я запевняю-
ти геній чистої краси.
Душа святкує воскресення,
бо образ твій у серці знов
збудив і божество, й натхнення,
життя, і сльози, і любов.
Переклад з О.С.Пушкіна «Я помню чудное мгновенье…»
