По плечах розтеклось… золото І летіли з очей… зайчики Наче Сонце, розколоте молотом У м’яких бездоганних пальчиках Сонце сяє, мов кулька, проколото Грає-ллється волосся хвилями Водоспадами-бурями-милями Градом-зміями…твоє…золото
ID: 242057 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 19.02.2011 15:30:20 © дата внесення змiн: 15.03.2011 05:33:49 автор: Йожеф Фламберг
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie