Не дивися на мене, я потвора!
Чого стоїш? Біжи, тікай!
Не дивися на мене, я потвора!
Чого стоїш? Біжи, прощай.
Я недостойний
Недостойний навіть бути біля тебе
Я недостойний
Недостойний, відійди від мене
Дивлячись на мене не кричи
од страху і відрази
Дивлячись на мене утечи
Я заслуговую лише образи
Відкрий своє обличчя
Я тебе не бачу
Відкрий своє обличчя
За спасіння я віддячу
Ні,не відкрию, навіть не проси
Навіщо я тобі такий жахливий?
Для тебе - ідеалу вічної краси
Я навіть погляду зронити недостойний
Навіщо кажеш речі ці страшні?
Хіба лише краса у світі править?
Навіщо кажеш речі ці сумні?
Мене ніщо не змусить більш тебе зоставить
Ти помиляєшся, іди,не муч мене
Тобі не зможу дати я нічого
Ти помиляєшся,іди, рятуй себе
Не хочу більше бачити нікого
Хіба у тебе щось прошу?
Відкрий обличчя лиш, благаю
Тебе відвік не залишу
Ти не такий, і я це знаю.
О ні, як тільки спала ця завіса
Ти зникла і розвіялась як дим
Ти гарною була, лялькована актриса
Розбила серце, ну і грець із ним
Навіщо ті слова казала?
Про вічне і прекрасне «ми»
Навіщо серце розкромсала
Його відтоді склеїти вже більше не змогли
Я бридкий, я чудовисько, я знаю
Навіщо ти знущалася із мене
Так ніжно ти казала «я благаю»
«ніколи не поїду я від тебе»
Таким як я не місце в світі
Смерть від життя один рятунок
Таким як я не місце в світі
Подай-но ніж, візьми лиш поцілунок…
Хто з них чудовисько а хто красуня?
Якщо краса це лиш обличчя
Хто з них чудовисько а хто красуня?
Душа – причина протиріччя.
