ми з тобою сьогодні літали
над старим Подолом..
я не відчував себе
вдихав тебе
піддаючись на сердець змову.
ти кидала мені вибухівку під серце
твої губи були детонатором,
ініціююча речовина
твого подиху
твого тіла запаху.
ти ставала моєю вибухівкою,
ми ставали вибухом вдох,
окиснюючись палали руїни храмів,
ми невисомі були
й всюдисущі,
як бог.
розліталися вщент секунди,
вікна минулого билися,
ми крізь всесвіт вривались в майбутнє
для двох -
сопери запізнилися.
ми з тобою сьогодні літали
ставали чимось єдиним,
над Подолом і під ним кружляли,
серед натовпу плину.