Плодивсь в зелених джунглях хижий звір -
Печерні леви з тиграми снували,
Ділилися угіддями навпіл
Гігантозаврів лиш остерігались.
Птеродактилі небо стерегли,
В мочарах й ріках - ящурі й варани,
Великі стада антилоп паслись -
Буянило життя в степах савани.
А он й мисливці. Зграєю біжать,
І сіють жах над Одульвайськім плато,
Оброслі шерстю, палиці в руках.
І їх удар міцніший лева лапи.
Немов самі вояки Сатани,
Швидкі і дужі, чорні, низькорослі.
Тікає звір, неначе від чуми,
Ще більш додаючи мисливцям злості.
А зграя, розділившись, заганя
Котрогось з звірів в западню із криком,
Дубинами нещасних добива -
Влаштовує собі сніданок дикий.
Потужні скули скреготять об кость,
Каміння трощить черепи й кінцівки,
Рвуть пазурі тріпочучу ще плоть,
Шукають пащі крові живі цівки.
З печер і джунглів сотнею очей
Взирають звірі на тоту розправу -
І холод в них крадеться до грудей,
І ноги цепеніють в них від страху.
Ото і є - господарі саван,
Нещадні, спритні, злобні і жорстокі,
Обглодані кістки, як талісман,
Красуються на шиях, і на боках.
Бенкет крові триває дотепер
І ми нераз стаємо тому свідком.
Невже інстинкт звіринний ще не вмер
І нових жертв очікує в задвірках?
я так помітив, що Ви від патріотичних сонет про Україну вдало перейшли на життєву мудрість. Ваші роздуми змушують над багато чим порозмислити
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді, Тарасе, думка про те,хто є Творцем Життя ніколи мене не полишала. Вічний спір науки і релігії вважаю треба припинити, бо з запереченням правдивості однієї з них ми лише поглиблюєм прірву непорозумінь і нагнітаємо протистояння, яке абсолютно не працює на благо людської цивілізації. Останні події в світі - тому підтвердження. Дякую, Тарасе!
Я согласна с Владимиром.
