Відповідь на вірш Тараса Слободи "На роздоріжжі думок..."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230753
Скажи мені правду у очі, хоча...приховай неприємне,
Кохай лиш мене до нестями, розтань в моїх ніжних обіймах,
Сховатись у темряві ночі ти можеш, лише не від мене...
Розгониш ти хмари з дощами, та вітром до мене прилинеш.
Плекаєш у серці надію, я впевненість в серці тримаю,
Ми падаєм, потім злітаєм...з тобою на крилах під хмари,
Тендітній, як пролісок, мрії ми душу свою відкриваєм,
На завтра не відкладаєм кохання взаємного чари.
Тепер я знаю відповіді на мої запитання , а якщо є відповіді, то виходить, що є надія на краще, світле майбутнє. Дякую за повернення віри та мрій
Ана Пест відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже рада, що мої слова змусили по-іншому глянути на Твоє роздоріжжя. Я сама вириваюсь із депресії лише позитивом. І як би мені не було погано, віру і надію плекаю та оберігаю.