Мовчу в автобусі, як риба,
В маршрутці теж немов німий.
Такий собі маленький трибик
На тім маршруті, що сільський.
Наліво погляд, а чи вправо -
То може бути вже... лумець.
І неминучою - покара,
Прозорий натяк, що - кінець.
Уперто дряпаю підлогу
Сумирний поглядом щодень,
Не дивлюсь навіть на дорогу,
Надутий, наче змоклий пень.
