Так хочу цілувати зірочками уночі,
Так хочу обнімати я тебе теплом у ці осінінні дні,
І сходом сонця лагідно торкатись,
І в бажані твої обійми огортатись...
Коли ж тебе самотність буде поглинати,
я захід сонця даруватиму тобі,
і ти почнеш на небо споглядати,
а там я хмарками малюю радісні й щасливі дні...
А уночі коли беззсоння тебе буде мучить,
Попрошу місяця, обняти сяйвом у вікні..
І тут він казку начаклує ту яку ти лиш попросиш...
І ти заснеш в прекраснім і чарівнім сні...
Ось так от я живу у пісні твоїх мрій,
І так лиш хочеться відчуть промінчик твій,
Промінчик радості й здійсненної надії,
Промінчик вже реальності а не казкової лиш мрії...
Промінчик сонця твого в своїм серці,
що гріє лиш мене і не дає від холоду померти...
P.S. ромашки...:)
