я хочу писати...
але це буде суцільна руінація...
сама велика потвора...
чисте зло...
таке прекрасне що аж сліпить...
таке потворне що аж завмирає кров в жилах...
справжня зневіра,відраза ненависть,чорнона яка заповнює кожну шпаринку життя...
я втомився так жити...втомився існувати таким як я є,тією вічною сновидою від якої всі в захваті,чи то в страху,чи то просто не помічають,себто такої як всі..такої сновиди блювотного кольору,такої як всі...із щупальцями замусть вуст,з випуклими очима безформовою шкірою,суцільна жижа блювотиння...цю істоту вирізнаяє особливо навязлива думка що воно бачить те чого не бачать інші...я втомився бути цим...втомився так існувати,я б втік,але я знаю що від себе не втекти...найбільший демон живе всередині...він підкрадаєтся до вас за спину,допомагаючи вам,говорячи гарні слова,видаючи ці звуки...слова...підкрадаєтся поки не зможе дістати у вас серце і душу,щоб погратись і викинути геть...ви цікавите його люди...він вас ненавидить,але ви його захоплюєте,може це через усвідомлення його нікчемності перед вами,чи можливо вашої перед самими собою,можливо це страх визнати що воно одне із вас,із особливо навязливою думкою...любов заміняєтся на ненависть,кров на чорне блювотиння яке вириваєтся на волю в вигляді мінеральної води і активованого вугілля...замість думок замисли,плани і химерні брєдні...замість життя існування...замість бажання відраза...замість благословення прокляття,замість похвал догани...замість друзів вороги...замість руху застій...а шо буде замість смерті,вічна мука безсмерття?
SaNoX De L'Acrois (21:29:06 26/05/2008) Вов, дякую. SaNoX De L'Acrois (21:29:27 26/05/2008) Я думала те, що ми прийшли - щось вартувало для твоєї душі, а виявилось... SaNoX De L'Acrois (21:29:42 26/05/2008) Нічого. SaNoX De L'Acrois (21:29:51 26/05/2008) так видимо має бути Caleb (21:30:09 26/05/2008) нє Caleb (21:30:22 26/05/2008) я цією гниллю переповнений Caleb (21:30:28 26/05/2008) ви прийшли воно виходить Caleb (21:30:34 26/05/2008) може колись це закінчется SaNoX De L'Acrois (21:30:47 26/05/2008)
коли ти спокій матимеш.
думки бігають як скжені пси,як озвірілі вболівальники,як тупі люди...тупі думки тупої людини,хвороба мозгу,діти які народжуются мертвими...мертві до яких підселяють цих дітей...гниль і вонь,старь...темнота покрита тоннами пилюки і павутини...і знов ця вонь...Життя закінчуєтся тоді,коли ти розумієш,що пропустив момент коли воно почалось...це як пропустити народження нової зірки,ще раз,особисто для тебе,вона народжуватись не стане...можна збудувати безмежно великий світ всередині,але краще так не ризикувати,бо у вічних лабіринтах сходиш з розуму від моєї коханої самотності...
(c) Caleb
є світ, сповнений самовбивста.
є світ, споснений пустоти.
є світ, сповнений свинства.
є світ, сповнений простоти.
Є ти. І твій є світ.
Є я. Мій світ - не твій.
І ти його не рухай.
Він - твій. Він - гніт.
А я спалюсь в душі своїй.
У кожного своя розруха.
Молись в собі.
Лети, зламай всі крила.
Ти - є Ти.
І тебе ненавись любила.
Та не дала тобі світання віднайти.
Шукай інакший шлях.
Ми - поруч. Ти це знаєш.
Спирайся на ліктях.
Ти нас ще пам*ятаєш...
(с)Hel Ластівка
