жінко, коли це ми перестали кохатись по-справжньому
я втратив момент істини і пішов у відставку для тебе
пам"ятаю тільки, як ти так по-продажному
сказала: "Віднині уповай тільки не себе!.."
я забув дату, коли ти перестала гріти мені сніданки
і після робочого питати: "Як, рідний, у тебе справи?"
жінко, я не мав жодної справжньої коханки....
все так тільки на зло тобі фліртами, ну нецікаво
не покидає відчуття збочення у нашому спішному розриві
розлучитись так просто - два скісних підписи на папері
проста тригодинна мовчанка - то недостатній привід
жінко, відкрий мені, я все виправлю, ось стукаю в двері....
