Крізь сльози й біль мого народу,
Через катів нестримну лють
В кривавій битві за свободу
Пройшла я свій тернистий путь.
Та не судилось вільним птахом
Злетіти до відроджених надій,
Здобутки всі зотліли прахом,
І мій народ – уже не мій.
Немов жебрачка, йду по світу,
Де не існує заборон,
Де обкрадають рідні діти
І зрада зайняла свій трон.
Де власні люди добровільно
Мене ганьблять, мов вороги,
І виставляють легко й вільно
На міжнароднії торги.
Не ті століття вже настали,
Коли Вітчизна – над усе,
Тепер вже люди інші стали,
І нові гасла час несе.
Колись сини мої страждали
За честь, до мене за любов.
Навіщо голови поклали,
Як я тепер рабиня знов?
Для чого полягли, відважні,
Високими курганами в степах,
Якщо їх правнуки продажні
По ним стоптали інший шлях?
Народе мій! Що ти накоїв?!
Чому відкинув у сміття,
Усе, за що твоїх героїв
Було заплачене життя?
Чому зухвало зневажаєш
Все рідне серцю знов і знов?
Чому давно не поважаєш
Тараса мудрих настанов?
Не можеш все ніяк збагнути,
Де саме маєш бути ти,
Чи то на Захід завернути,
Чи то на Схід кудись піти.
Мов птах приручений, сідаєш
На різних хазяйвів вікно
Й покірно так собі з’їдаєш
З чужих долонь чуже зерно.
Ти втратив здатність до любові,
Вже друг – не друг і брат – не брат,
Тепер усе в одному слові,
Тепер ти лиш «електорат».
Патріотизм – вже не прикраса,
А рідні звичаї – срамота,
Тепер ти – просто «біомаса»,
Слабка, нікчемная голота.
І в очі знов дивлюсь я нині
Тим, хто не раз мене продав,
І сплюндрував мої святині,
І честь за безцінок роздав.
І схаменутись вас благаю,
Останній раз кажу всім вам,
Бо хто Вітчизну зневажає,
Той буде проданий і сам.
За вас усіх молюсь тихенько,
Готова все вам пробачати,
Бо я – Вкраїна ваша ненька,
Своїх дітей стражденна мати.
Для вас моя любов і врода,
Для вас що маю, все віддам,
Анічогісінько не шкода.
Чого ж іще потрібно вам?
Я вас любить не перестану,
Допоки вічність не мине,
Наскільки сил останніх стане,
Лиш ви не кидайте мене.
Лиш ви не кидайте мене. -
мабуь, це найголовніша умова, проте важкоздійсненна. Зараз модно шукати кращої долі десь там, за кордоном, на жаль. Та ж Батьківщина в людини одна!
Pani Yulia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
