поранений ранком..
дим плюс кава на сніданок
ренген рим..
за нами батьки плачуть,
а ми курим..
за нами залишки
обірваних зошитів..
запалених..
димом вірші
вивітрююся
мої думки..
ідуть за тим всім..
сірим днем
далі буде важче
саме так..
самотність..
породжує ненависть
до людей..
до ідіотських думок..
придуманих
самим собою..
приносить
трохи віри..
в що?
різким поворотом голови
кричу в стіну..
дай мені сили..
забити болт на вірші свої..
на пісні свої..
на неї одну..
