Лише одне щось рухає людину вперед,
Воно впливає підсвідомо…
Отримуєш смолу, можливо мед
Або пропадеш й буде невідомо…
Невідомо яке почуття рухало,
Як воно виникло в голові?
Чому серце його слухало,
Коли інші почуття ще живі?
Винен – це я відчував
І це мене жити заставляло.
Чимало я переживав,
Коли життя мене карало.
Я винен батькам своїм,
Я винен своїй країні,
Я винен людям усім,
Я віддам це нині.
Я винен світу цьому
За те, що живу в ньому
Цей борг я зможу сплатити,
Коли перестану жити.
Борг заставляє працювати,
Щоб вчасно все віддавати,
Щоб мати спокій за свої справи,
Щоб заслужити визнання держави.
Не завжди можна борг сплатити,
Не завжди легко вдається жити,
Але старі й нові страждання
Змогли б виконати це бажання.
Борги приходиться прощати
Не всі уміють повертати,
Простиш комусь – тобі пробачать,
Замисляться потім заплачуть,
Бо благородну душу успадкували,
Бо лиш добра, добра бажали
Усім, кого знали та любили
І навіть тим, кого простили.
Не буде скоро друзів, ворогів,
Не буде вже таких боргів.
Не буде взагалі нічого…
Борги стосуються живого.
2003
ID:
200753
Рубрика: Поезія,
дата надходження: 13.07.2010 12:00:16
© дата внесення змiн: 13.07.2010 12:00:16
автор: sashassop
Вкажіть причину вашої скарги
|
