в який бо раз прогулювалась центром.
там - кожний камінець знайом з рання,
там з кожним кроком ми знімали цедру
і куштували гірке й кисле навмання
як те мале питливе кошеня.
і музикант у переході грав так само
як ми колись - несамовито вдвох,
та за якусь мить навкруги стало тьмяно.
сталевим обручем неначе стягнув здох,
оскаженівши й показившись, рок.
бо по цей бік, схилившись із грошима
за згадку про свої лихі роки,
очима я зіткнулася з очима
і раптом світ схитнувся навпаки
бо я вже тут, а там іще є ти,
тоді
ще раз дозволь
мені піти.
____
у ніч на 11 липня 2010