Чаруюся в твоїх обіймах,
не знаючи цьому кіньця,
лечу без огляду на крилах,
милуюсь контуром лиця...
Ти посміхаєшься очима,
я не вигадую життя,
все справжнє, нашими світами
керує сила... Прикриття?
Воно не знадобиться більше,
парадоксано, це не гірше,
стрибка у невідоме,
без страховки, без відмови...
Шляху назад не бачу,
він розчинився в наших почуттях,
я зовсім вже не плачу,
без сил життя у спогадах.
