Я випила море кави й пішла в ніч.
Неспокійно рахую кілометри
траси.
Хай кава в моїх жилах кров замінить,
хай кофеїн порве мене, розплавить
мій мозок.
А я йду в ніч.
І чекаю твого дзвінка.
Ти не подзвониш мені, ти НІКОЛИ не подзвониш мені.
А я чекатиму- і чекатиму твого дзвінка.
І дні, і тижні,місяці очікування-
і все, на що я сподіваюсь,
і все, чого хочу від тебе-
вміститься в Кавовій Ночі.
І ти не подзвониш.
Ти навіть не знатимеш, що я чекаю,
ЩО Я КОХАЮ! (інфантильно?)
Що я пішла в ніч і чекаю твого дзвінка.
А ранок зустріне мене звільненням.
Очищенням.
Катарсисом.
Тепер можеш дзвонити.
Я вже не чекаю від тебе дзвінка.
Я вже нічого від тебе не чекаю.
