У каламуті темних днів,
в сумних очах без віри в долю,-
Із кроку в крок,із миті в мить
бажання падали в неволю.
А пам"ять-наче довідник-
цитує пройдені події,
Шукає щось але не діє,
бентежить,але всеж мовчить.
Так плавились колись тіла,
знаходячи в собі притулку,
І обпікали почуття ,
гріючи серця мертві струнки.
І десь давно це було так,
і може стало би байдуже,-
Коли нема того що буде,
та пам"ять-наче довідник.....