Ранкові сни передчували дощ
Твоє тепло заповнювало рани
А ранок все ж настав – і що ж…
Новий прийде, та цей вже не настане…
Солодка ніч і так гірка реальність
Учора мій, сьогодні…не скажу…
А може все життя лише банальність
А я ним так безцінно дорожу…
Відчуй мої думки, зґвалтуй мою свідомість
Бо тіло лиш обрамлення мене…
А я віддам життя натомість
Хоча й воно коли-небудь мине…
Та зараз я одна, а ти - не знаю…
Весняний дощ вже змив вчорашню туш.
В любові я купаюсь і страждаю
І хочу до зболілих, мертвих душ…
14.05.2010р.