Якась нудна речовина,
І тіні світла десь гуляють,
І пальці руки забувають,
І всі нитки життя зникають:
Це так суворо розтинають
Невинне тіло.Так зникають
Думки, якщо вони присутні,
Душа,в якій немає суті.
Так органи функціонують
Немов вже навіть не існують.
І тіло це перефразують
У труп того,хто в пекло впав,
Того,кого ніхто не знав.
Береш ножа,рубаєш грубо
(мені така жорстокість люба),
Виймаєш органи у "трупа",
І розрізаєш тіло скупо.
Ніяких я думок не маю,
Як рибі тіло розтинаю.
