Час невловимий. Тягнуться хвилини,
Збiгають днi i пролiтають роки.
...Ось перший крик народження дитини,
А мить злетiла - вже останнi кроки.
Час невблаганний. Зупинитись прошу,
Щасливу мить хоч трохи розтягнути...
Назад вернутись також я не можу,
Щоб за грiхи уникнути спокути.
Час перевiрить iстиннiсть кохання,
Вiддiлить зерна правди вiд полови,
Покаже кожному без лишнього вагання,
Де почуття було, а де - лиш гарне слово.
Час полiкує. Та душевнi рани
Навiть йому не просто лiкувати.
То чи не краще шанувать коханих?
Сiм раз вiдмiряти i лиш один - вiдтяти!
Час непiдкупний. I в його полонi
Немає значення - ти бiдний, чи багатий.
Все вiдiйде - i ти, як на долонi,
Коли настане Час твiй помирати...