Стиха падає ніч,
Огортає у темряву ниви.
Й поріділі ліси,
Мов зловіщії тіні, стоять.
Стиха падає ніч.
І на долю твою нещасливу
Україно моя!
Не приходиться нам нарікать.
Не твоя ж то вина,
Що в горілці втопилася слава.
Не твоя ж то вина,
Що розпрОдана Ти, розп'ятА.
Розпинали самі
На хресті,за який ти страждала,
І продали Тебе,
Рідну неньку, як Юда Христа.
Ось ми, діти твої!
Плоть від плоті твої, ненько, діти.
Подивися на нас,
Із розп'яття в темрЯву поглянь.
Неспроможні були
Кобзаревим внятИ заповітам
Жили кожен за себе
Й дожилися, бачиш, возстань!
О, возстань, рідна мати,
Зійди з ешафоту,
Оброзум нас востаннє,
Зєднай, захисти.
Хоч й не гідні твоїх
Ні душі ми, ні плоті
Та послухай, рідненька,
Якщо можеш, й прости!
По далеких світах,
Мов жуки, розбрелися
І шукаєм де краще,
Хвалимось, що твої.
А насправді про тебе
Й питать забулИся
І у всьому і завжди
=Винні лиш москалі=
Бо забули зовсім,
Що не гріх сиротині,
Що без батька і неньки
Прожила свій вік,
Але гріх на цім світі
Тій вражій дитині,
Що в біді від батьків
Відказатися зміг.
Тож поглянь із розп'яття
На занедбані ниви,
На мовчазні заводи,
На ріки в багні
І зніми з себе терн,
І знайди в собі сили,
Щоб ще раз запалити
Світанку вогні!
18.02.1996р.
Тож поглянь із розп'яття
На занедбані ниви,
На мовчазні заводи,
На ріки в багні
І зніми з себе терн,
І знайди в собі сили,
Щоб ще раз запалити
Світанку вогні!
1996 рік...Ігоре!! Виявляється - вже багато років ти пишеш такі майстерні вірші... Я приємно вражена і вдячна порталу за знайомство з тобою...
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо! Так дійсно цей вірш написаний давно, але я ніколи його нікому не показував. Вірші пишу ще з школи, але здебільшого це привітання близьким та рідним, а деколи пробивало і на такі серйозні теми, але основний час віддавав роботі. Минулого року отримав важку травму, фактично був закритий в 4 стінах - от і повернувся лицем до поезії, а цей вірш якось запам"ятався і ще кілька. Вдячний, що ти його оцінила.
***Тож поглянь із розп'яття
На занедбані ниви,
На мовчазні заводи,
На ріки в багні
І зніми з себе терн,
І знайди в собі сили,
Щоб ще раз запалити
Світанку вогні!*** ................
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку, Борода. Так, з виділенними
наголосами, дійсно краще. Будь ласка, попробуйте замінити рядок "Бо не твоя вина" на "Не твоя ж то вина", а останній рядок на "Світанкові вогні".
Мені буде цікаво знати Вашу думку.
Вірш доречний і гарний, і до тих пір поки при владі будуть "по понятиям", такі вірші будуть актуальні. Перший куплет читаєш і не зупиняєшся, так плавно і ритмічно написано. Якщо хочете, я можу написати так, як я бачу цей вірш. Слова і зміст не зміняться, тільки де-інде змінять слова свої міста в рядку. Якщо дозволите, я попробую.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю у вас склалося таке враження, через наголос, попробуйте прочитати зараз - я виділив голосні з наголосом. Ще раз спасибі за увагу до мої творчості