Ятрити душу більш не треба
Вона і так горить вогнем
Забути хочу я про тебе
Скажи, навіщо ці думки?
Пекельне небо над землею
А в серці то вогонь, то лід
Забути хочу я про тебе
Скажи, будь ласка, мені слід?
І долинають відголоски минулих днів, пустих ночей
І втрачу розум я, напевно, позбудусь мариво очей
Проходить день за обрій зайде
І видно тільки небокрай
Так, ще про тебе пам'ятаю
Та покладу я цьому край.
Звертаю погляд я до неба
Ні сонця там, а ні зірок
Забути хочу, мені треба
Тяжкий життя дало урок
Навчило просто так кохати
Без тями, навіть без думок
Не хочу ні землі, ні неба
Простого теплого дощу
Омиє рани і я знаю
З душі тебе я відпущу!
