UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макієвська Наталія Є.: Горжуся я, своїми пращурами - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Nikolya, 06.04.2010 - 09:52
Головне те, що ми є хай минуле нас вчить не робити помилок, а ми 20 років живемо у вільній країні і не знаємо, що будуємо   
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.Ви праві.То американське, то російське, то совєцьке  , тільки не своє  
Юрий Богатинский, 06.04.2010 - 09:03
Отличный стих - патриотичный!Казаки похожи на бандитскую группировку,которая занималась разбойными нападениями на соседние государства,а что было тогда делать?Это и есть сила народа,а не государства!Благодаря им,сила духа нашего народа видна в истории,а так все время нас прессовали поляки,турки и т.д и т.п.Сейчас такого не допустят,прессуют не другие,а наши!И то казачество,которое есть сейчас,соблюдает интересы гнилой прослойки элиты.Казачество потеряло свое лицо!
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо.Ну какое казачество сейчас?Это игра в патриотизм не более.
Верба Владимир, 05.04.2010 - 23:30
Гнат Голка :: СвинопасСвинопас Де ви, соколи Дикого поля? Де той воїнства маковий цвіт? Де боями гартована доля, Де шаблями порубана воля, Де предвічний відважний мій рід? В Лету кануло славне лицáрство У курганах безкраїх степів. Вічним сном дух свободи й бунтарства Спить на мéжі спокою й митарства У пилюці забутих шляхів. У розвіянім поросі волі Розчинилася маревом Січ. Серед тих, в кого лише мозóлі, На осяянім ним видноколі Рай будує новітній панич. Сміючись із дурних гречкосіїв, Що воліють зігнити в рабах, Не боїться він злих буревіїв: Це – не ті, що постануть до дії, Це – звитяги колишньої прах. Чи настане у бурі твій час − Чи втопив ти єство невгамовне? Чи забув, куди кликав нас віщий Тарас? Чи уже не козак, а лише свинопас, І щасливий тому невимовно? Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.Дуже гарний комент.Знищила... всіх у таборах, Підірвала той, вільний дух, Що, колись полонив, Велич українських степів, Розвієно все прахом, Пішло у небуття, Забуто все і стерто з пам`яті, Залишено у спадок одне сміття. Та ще, десь там, залишено зерно, Що віками лежало і часу чекало, Щоб прорости і потягнути зерна сліпі, До сонця, до світла, до волі...
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
