О Мово моя! Ти – душа голосна України
Не змовчиш ти, коли тебе нищать і б’ють,
Ти не з тих, хто тихенько і болісно скигле.
Ти – безмежна, в тобі всього Всесвіту суть.
Я пишаюся хвилями Мови моєї,
І в її глибині я відраду знайду.
Ні, нема тої мови, що краща від неї!
Незрівнянна ти, Мово! Тобою живу!
Народе мій рідний, чому не цінуєш
Того, що надбали за довгі віки?
Чому ти цураєшся і не говориш
Тією, що серце твоє віднайде?
О, скільки знесла ти, свята, рідна Мово!
Ти винесла всі ті пригноблення й муки,
Не зникла ти, Мово моя загадкова.
Ти – діамант, ти – життя запорука.
07.05.04
