Ти приходиш і йдеш
Не відкриваючи очей
Не встаючи з ліжка
Не беручи до уваги
Мою білизну і тіло
Мої ноги і серце.
Ти завжди відсутній
Ти присутній ніде
Ти ліпиш щось
Таке ж понівечене
Як і твоя віра
Віра у світ і пекло
Віра у все без нас.
Тобі байдуже
Адже хвилини
Міняють тебе
І ти знову інший.
Постійний вир
Твого фальшу
Кривдить мене
І пронизує
Кинджалами стін.
Стіни – то ти.
Я – це ніхто
Для тебе також
Я неприсутня.
Я розчинилась.
Ми забуваємо
Себе подвійних
Ми одиничні
І тому самотні.