вернись туди, де ми котились, далеко, темно, сніг як пух ... не вберегли-і все згубив один необережний рух
одне необережне слово прощай?-прощай. І все? і все... не знала ж я, що наше небо так швидко порох занесе
ми розійшлися в океані, і хтось з нас кинув якір враз, а хтось пробив собі дорогу крізь рифи підлості й образ...
чого зустрілись, як це сталось? хотіла я, ти не хотів..і в мене сили не набралось латати спалених мостів...
вогонь горить, такий байдужий, а ми перегоріли вкрай... не край же серце мені, "друже", ти навіть поглядом не край.
