Кати, кати, кати мого народу,
Що робите ви милії, скажіть?
Знов сієте між натовпом турботу,
Погляньте ви на нас, подумайте хоч мить!!!
Чого ви хочете? Що прагнете? Чому?
Невже серця у вас – каміння при дорозі?
Посіяли незгоди ви чуму,
Прибрати її не сила, я не в змозі…
Ви прагнете до влади знов прийти,
Мов немовля, що маму шука мило.
Ви тягнете ручища до мети,
Ви – майбуття, що мир ураз згубило.
Так хочеться вам знов владарувать,
А в чому винні діти, матері,
Що мусять день у день стоять,
Молить у Бога правди кораблі?
Стоять вони, коли гуркоче грім,
Коли все віє й світ не мил.
Як прагнуть всі вони вернути мирний дім
І щастя, ласку, і любов із ним.
Де ваша совість? Де душа?
Невже закон ви матері забули?
Де ви взяли байдужість і ножа,
Невже ви плач, ридань не чули?
Навколо: темінь, сніг і хаос,
І люди вірять, не мовчать.
Вони все ждуть, а ви, неначе страус,
Головку вниз, нехай собі кричать.
Надії марні, ніщо не допоможе,
Нехай усе це навіки згорить…
Ніхто змінить уже ніщо не зможе,
Лиш серденько моє ледь-ледь тремтить.
Врятуйте ви мене, врятуйтеся самі!
Врятуйте край наш, занедбаний роками!
Забудьте казку, ми вже не німі,
Ми не раби, хоч так жили роками!!!
Ніка Мельник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Про всяк випадок: твір стосується не далеких часів, згадайте хоча б Помаранчеву революцію. Те, що в рядках Василя Симоненка і рядках мого твору співпало одне слово ще нічого не означає. Сама вважаю, що Симонеко геній, дуже ціную його вірші. Не можна людину обвинувачувати в плагіаті лише через різні погляди. Вибачте, якщо образила Ваш смак, та я не навмисно.
18.01.2010 - 20:16
Ніка Мельник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо не шкільна програма, а деякі історичні факти та особисте спостереження.Шкода, що Ви цього не помічаєте. Хоча маєте право на власні судження, загалом як і я.