Люблю тебе за те, що є
За те, що завжди й скрізь зі мною
І що любов в душі снує,
І на землі я міцно стою…
З тобою весело і гарно
Так легко, міцно і старанно
Мене цілуєш міцно ти…
І десь діваються світи..
Що завжди є і також будуть,
Але не зараз, не в цю мить,
Не хочу я про них і думать…
А буду лиш тобою жить..
Так, справді жить, бо я не вмію
Без тебе думати, творить
Неначе тінь я десь літаю
І лише серденько питаю:
Чи любиш ти мене, як я?
Чи думаєш та мрієш тихо
Чи може крадеться біда?
В душі настане нове лихо?
І враз жену усі ці сірі
Думки, бо щирість все що є
Й ніякі хижі, дикі звірі
Не відберуть «життя» моє
