Магія нового року
І знову тихесенько падає сніг
І землю вкриває білим сукном.
Тут призупинило неначе свій біг
Життя. Ми ж зібралися всі за столом.
І десь поруч легко війне вітерець,
Ялинок і сосен голки хитаючи.
І знову вночі своє взяв морозець:
«Зима все ж надворі! Хай не забувають це».
І знову ми з пафосом всі зустрічаємо
Рік той, що прийде, а старий, що замучився
З не меншим натхненням усі проводжаємо,
Неначе то з другом старим ми розлучимось.
І знову ця ніч – довга і незвичайна.
Магічно горять ці вогні десь в пітьмі.
І знов феєрверк черговий запускаємо,
А поті запалим бенгальські вогні.
Але що ж трапляється в ніч новорічну
Такого, що всі ми її відзначаємо?
Новий рік для нас то картина вже звична
Настільки, що звідки вона не питаємо.
Новий рік придумали люди самі.
Нічого такого в цей день не трапляється.
Для того, щоб дні відмежовувать злі
Й почать все спочатку він і відзначається.
І хай новий рік то не є щось незвичне.
Межу хай поставить людина сама.
Межа – завжди час, щоб подумать про вічне.
І, може, новий рік пройде не дарма.