Як дивно,
Те, що було звичним,
Враз стало диким і чужим.
Де світло
Є непересічним
Єдиним шляхом і прямим?
Душа злетіла,
Думав, що у вир,
А вийшла прірва ще одна нова.
Що каже тіло,
Серця монастир?
Що все пішло, лишились лиш слова.
--------
23.09.09 Київ, БЖ