Світанок десь, а де не знаю
Хова серпанок у прозорі роси,
Що всипали колосся урожаю
Щедріш, ніж літні, теплі грози.
А з’явиться з пташиним співом,
Землі промінчики торкнуться
Й своїм многоголосим тріо
До нас тихесенько озвуться.
Замиготять нитки дощу
І десь сховаються у віти.
Свічки намокнуть комишу
І будуть лиш потроху тліти.
Шмигне у небо мала пташка,
Бджола завзято прожужить.
Здається, що усе це казка,
В якій тобі припало жить.
