Перлини ночі - зорі в небесах
Мов ювеліром в небі розкидались,
Душі перлини - сльози на щоках
Твоя любов невміло залишала.
Сапфіри слів - кидав ти як лахміття
Не знав тоді ні страху ні жалю
На крилах мрій ти розпалив багаття
І всім кричав, що ти живеш в раю.
Моя душа тобі цей рай створила
Зайшов мов гість, а вийти вже не зміг
Мов ангел тихо прилетів на крилах,
І наче демон все в раю розніс.
Все зруйнував, залишив попелище.
Стояв вночі - пробачення просив.
Та не цвітуть в моїм раю вже більше
Твої троянди із фальшивих слів...
