Мости розрушені між нами,
Немає часу на кіно..
Стоять актори однієї драми,
Яким давно вже все одно!
Стоять на різних берегах...
Гойдає смуток на човнах,
Ця дівчина,цей дикий птах..
І все це просто жах,,..
Усе пройшло,немає слів ніяких..
Та в висловах крилатих
Не вернуть тієї красоти.
Не звести нам оці мости..
І ці рядки немають сенсу...
І не вернути ще одного сеансу...
Пусті рядки,пусті слова..
Й вона одна...
І тихо річка напіває.
Що припливе човен й завітає
До поки сонце ще світає..
На берег того краю....
ВІдлітаю.....