У одному із провінційних містечок зростала доволі гарненька дівчинка із коричневими довгими косами. Вона була потіхою матері, бо і добре вчилася і хатню роботу завжди виконувала. Батька вдома не часто було видно через напружений робочий графік, тому донька для мами була незамінною...
Минув час. Доросла вже дівчина вступила у один із столичних вузів і змушена була покинути дім, як це часто буває. Мати втерла сльози, благословила і відпустила. Для доньки починався новий період життя. Вона була і розумною і красивою, і слова з кишені не діставала, тому швидко знайшла подруг, стала популярною серед хлопців. Звичайно ж! Мало що залишилося від худенької довговолоски. Ростом вдалася, талія дозріла, очі зачаровували блакитною безоднею, губи так і просили поцілунку...Знайшовся і парубок, який це все цінував, щей глибиною душі захоплювався. Все було гарно, а головне мати раділа. Чекала вгості.
Одного дня подруга по кімнаті потягнула нашу героїню на що ви думаєте?НА КАСТИНГ. Якої радості було, коли вони двоє стали основою новочого..дівочого..ГУРТУ. Стилісти. дизайнери!Вау! пропуски в навчанні- байдуже. це ж круто. провінційні надії здійснилися. Мама і не знала.хлопець вже був не потрібен. Нарешті перший малобюджетний кліп. Голі ноги, випхані груди, пишні губи, пофарбована душа! Із розумної брюнетки в силіконові блондинки для олігархів та закордонних гостей типу Сергія Зверева. Зірка в шоці!... Мама також. Де ж її дочка? це ж не вона. Де ті життєві принципи? А вони вже тонуть у блисучих дешевеньких нарядах, у звірячих поглядах тих...багатих. Дочки немає, є новий гурт, що завойовує не знаю що...
Кому ж ти, дівчино,будеш потрібна після того, як мине краса і молодість? хібащо матері...Яка все ще жде...