Візми собі мої вуста
на згадку про своє мовчання,
як те таємне повінчання...
Нас так багато, що міста
переповняє наша сутність.
Нечутна янголів присутність
та на чолах хрестів нема.
Нас не відпустить ця зима,
що захопила все навколо.
Полшу сонячне півколо
та в темне коло увійду,
передчуваючи біду...
Гарно.Ачомутак мало пишиться...? У вас непогано виходить... Молодець. Друкуйте більше.Хай щастить.
Аника Голубенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за високу оцінку і за побажання. В мене є ще трохи тут: http://stihi.ru/avtor/nikka13, маєте бажання - завітайте, буду вдячна і за увагу, і за критику.