У танці злилися дві душі, два тіла.
Під музику погляд говорить без слів.
Рука по спині легенько злетіла,
І зір його скоро на ній вже зомлів.
В повітрі плив запах духмяної кави,
На столику тліли маленькі свічки.
Для нього у цьому не було забави,
У ній вже жили полум'яні струмки.
Цей танець палкий полонив всю кімнату,
А музика тепло лунала крізь сон.
Їм добре було уже разом лежати,
А серце до серця билось в унісон.