Я виймаю папір і на ньому пишу,
Виливаю всю тугу і біль всю свою.
Був білий папір та від болю пожовк,
Була вірна тобі а тепер лиш пожовклий папір
мою вірність зберіг.
Я кохала тебе, я кохала ….
В церкві ставила свічку,
І у Бога за тебе благала.
Не день і не два моє серце ридало
і боліла душа.
Я кохала тебе,я кохала,
кожну ніч,кожен день
я частину себе тобі віддавала.
А коли ти пішов,
Я живою себе поховала.
Я кохала тебе,я кохала,
Сил не було забути тебе,
та й не було бажання,
в серці ще тліла надія,
надія, якесь сподівання,
що вернешся ти і воскресне кохання.
ти не йшов, не вертав,
згасало бажання, надія вмирала.
Не дзвонила тобі і листів не писала.
Я кохала тебе, я кохала ...
Це не серця вже нема , а розчарування не дає ще можливості повірити в своє справжнє щастя, для якого просто ще не настав час Думки матеріальні - думайте про хороше і саме так станеться Весни вам в серці, посмішок якнайбільше, віри в свого ангела-охоронця! Все буде ок, бо інакше бути не може!
snizanka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
, а розчарування не дає ще можливості повірити в своє справжнє щастя, для якого просто ще не настав час 
Думки матеріальні - думайте про хороше і саме так станеться 
') кохала, кохала. чудові слова
