В великім сонячнім порту - стояв простий моряк,
І трубку він тримав у роті - курив взатяг табак,
Він море оком борознив, вдихаючи весь дим,
У Бога милості просив, щоб знов щасливо плив.
І він вийшов в синє море,
Підняв всі вітрила,
Не постигло його горе,
Хвиля не накрила!
І давай він веселиться,
Хмільне пиво розпивать,
Та до вереску напився,
Що упав - і вже не встать!
І ось наш моряк посивів, сидить у кріслі ель свій п*є,
Внучаток поряд насадив - і все розповіда про те,
Як гордо плавав він у морі, де вітер хлеще по лицю,
І що там діється з вітрилом ,як хвилі б*ються по борту.
