Босоніж під дощем
Втекти від тебе
Ніжний біль манівцем
Відчути в венах
Я не пробачу тобі Час
Знемогу вутлої втечі
Не я заплачу той аванс
Баюри власної втоми
І недописаний романс
Сплюндруєш ти (Час)
Бо так було уже до нас
Сфальсифікуєш мить
Захочеться тебе не знати
Жити писати руйнувати
Реабілітовані сядуть за грати
Ти любиш долі форсувати
Знеславлена неславою душа
Знесилена але мабуть жива
Мамона принесла дива
Ви думали меркантильна вона
Росою зійти на травах
Дитиною кохати мрії
Сльозою бути в хмарах
Калиною цвісти на землі
Всім ким завгодно
Тільки більше не тобі
Знаєш я так невчасно
Чула твої невтішні пісні
Що мені босій по вогкій землі
Захочеться тікати щогодини
Перебігаючи хвилини
Отямившись в сирій імлі
Від тебе не втечу
І навіть не сховаюсь
Зневірюсь закричу
Знову отямлюся – покаюсь
Босоніж під дощем
Втекти від тебе
Ніжний біль манівцем
Відчути в венах