Прийшла сьогодні у безлюдний храм:
У нім і світло, і безгрішно-тихо,
І мирно розтривоженим думкам,
Посвятою усе пропахло і повито.
Не чути молитов прочан,
Розтікся віск… Погасли свічі…
І навіть проповідницький орган
Мовчить…Спинилась вічність...
Стою розхристана на сповіді без слів -
Лиш я, ікони, більш нікого…
Душі ворушу я прогрішену глибінь
І мовчки каюсь перед Богом.
Прости! Я віру з серця не віддам,
Молитву і любов візьму з собою,
Куди б не йшла – усюди храм:
в мені, в тобі, і біля, й наді мною.