З осінніми дощами
Вмирають літні квіти,
З холодними вітрами
Вони не можуть жити.
Подібно до пелюсток
Зникають мої мрії...
Спитаєш про кохання?-
Йому судилось жити.
Коли ж зима настане
Й засипе місто снігом,
Мені забракне сили,
Щоб врятувать надію;
Мені не стане духу
Повірити у щастя...
Спитаєш про кохання?-
Лише воно не згасне.
А жити без надії,
Без віри в просто-щастя -
Це ж врешті неможливо,
Не те що, - дуже важко...
Осипалося листя,
Під снігом вмерли квіти...
Спитаєш про кохання?-
Моє - з тобой навіки.