Якось бачив уві сні Браму ту Небесну...
Все, що снилося мені, розповім я чесно...
Хлопець молодий стояв, стукав в двері Раю
І питав він у Петра: "Де ж це я? Не знаю!"
Весь скривавлений стояв, камуфляж димився,
Бігли сльози із очей, плакав і молився...
Тільки розповів одне: "Була страшна битва...
Орки лізли звідусіль, лунала молитва...
Потім вибух, холод скрізь, і тунель відкрився...
Коли очі я відкрив, тут я опинився..."
І сказав йому Петро: "Ідемо до Бога,
Щоб потрапив ти у Рай швидше якомога!"
"Та невже ж це я помер? А Ви Янгол Божий?
На Апостола Петра зовсім Ви не схожий!"
"Так, Апостол я Петро! З сатаной ти бився!
І за це на всі віки тут ти опинився!
Спочивай, дитя моє, милий Воїн Світла!
Обламав ти сатані його чорні ікла!"
Ребрик С. В.
