Усі слова залишить можете свої лише для себе
Бо не потрібен зараз голий, лиш у вишиванці фарс
В бою диванний коментар бійцю не допоможе
Окоп чекає жінку-снайпера та –медика весь час
Так просто стало говорити, - йдемо всі до перемоги
Боротись будемо ми до кінця і прийде знову мир
Бо пройдемо окроплені сльозами наші всі дороги
На карті нанесем кордону жирнішим наш пунктир
Та в бій іти не кожен хоче, краще просто говорити
Кричать чомусь відкрито, - ухилянт, ганьба тобі
Не бачать, що держава просто хоче волю поламати
Не відрізняють вже реальність, судять ніби по собі
Для перемоги ж треба, всім народом постраждати
Відчути біль і страх, десь стримати свої бажання
Не можуть лиш чоловіки у польових окопах спати
Тому потрібно вдуматись у рекрутів цькування
І не підкріплені своїм трудом слова собі залиште
Потрібно підійматися з дивану, творити перемогу
Не одягати вишиванку на сміх, просто вкотре
А лиш для діла, щоби битись мало серце змогу
Зробити крок, взять сина, чоловіка чи дружину
Та добровольцями піти, щоб повернуть кордони
Сказать батькам своїм чекати на живу дитину
Запустимо разом не на івентах і не в клубах дрони
Здобути перемогу зможемо лише себе віддавши
І чим амбітніша є нас ціль, тим важче вижить буде
Почати вже потрібно тіло від шезлонга відірвавши
І рідні, -твій, -твоя, життя за наший вклад здобуде
30.07 2024 (Яресько Я.М).
