UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Факт надмислень Поема - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 30.07.2024 - 11:25
Ми всі звикли до АТО, бо воно тривало майже десять років. До повномасштабної війни ще не звикли. Дай Боже, щоб вона не тривала десять років. Але я бачу, що багато прилаштувалися добре жити під час війни, аж дуже добре. Що аж деколи здається, є несправедливо. Це дуже виразно бачать ці хлопці. Вони над тим сильно вболівають і на то реагують.(Капелан Іван Гопко) Шевчук Ігор Степанович, 29.07.2024 - 17:22
"...Просто наших авторів убивають. Показово, що найчастіше вбивають їх росіяни. Поети, які вчора презентували дебютну збірку, сьогодні гинуть — і це знову не гіпербола. Ми живемо за часів буквалізації художніх прийомів: коли я кажу “автор помер”, уже давно не покликаюся на есей Ролана Барта».(Богдана Романцова)Розстрільне покликання, небезпечний фах. Письменники як «канарки в шахті», за влучним порівнянням Курта Воннеґута: раніше шахтарі брали із собою під землю канарок, які першими помирали від витоку газу. Зрозуміло, гинуть представники й інші професій, майже всіх, які тільки є, хоча це професії мирного життя, бо на фронті, звісно, у всіх вони вже інші — військові. Утім, той же Чикаленко чітко пояснює в чому головна загроза цієї чергової масової загибелі української інтелігенції: гине еліта, утрата якої може «надовго припинити відродження української нації». І так уже історично склалося, що нашу націю треба постійно відроджувати. Однак щойно наростає нове покоління інтелектуалів — його скошує насамперед Росія у своїх різних політичних іпостасях, роблячи наше відродження як не «розстріляним» (1920–1930-ті), так «задушеним» (1960–1970-ті). (Максим Нестелєв) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Пречудова поема! 
