Я народився! Акушер...мамуся...
Заплачу - голосом до них озвуся!
І що це? Гучно звук тривоги лине.
В очах дитяти подиву краплини.
Та крик життя долає звук сорени,
На цій землі вовік Благословенній.
Матуся сина пригорнула, ще невміло:
"Перша тривога...Чуєш, відгуділо..."