Перша тривога

Я  народився!  Акушер...мамуся...
Заплачу  -  голосом  до  них  озвуся!

І  що  це?  Гучно  звук  тривоги  лине.
В  очах  дитяти  подиву  краплини.
Та  крик  життя  долає  звук  сорени,
На  цій  землі  вовік  Благословенній.

Матуся  сина  пригорнула,  ще  невміло:
"Перша  тривога...Чуєш,  відгуділо..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2024
автор: Марія Демянюк