Поезія життя, в ній проза сьогодення,
Серед біди і сліз, шукаючи натхнення,
Приміряти взуття чуже собі всі хочуть,
Всміхаючись не щиро і дивлячись у очі.
Чи розпізнаю тут я всі фальшиві ноти,
Часто болить душа і все питає: "Доки?"
Без відповіді це, а Бог поставить вирок,
Відомо Йому все хто кається так щиро.
Що варті каяття, всі сповіді, причастя,
Як черствіла душа, блукаючи у хащах,
Як совість продала за мідяки і гроші:
Бо:" Грішні поруч всі, а я одна хороша!"
Усі ми ми кожен раз Ісуса розпинали,
Дорогу тільки в рай для себе уявляли,
Ростили в серці зло, неправду і гординю,
Забули про добро й своє ім'я - Людина.
Поезія життя, фактично просто - проза,
Не сіймо бур'яни, гріхи, образи й сльози.
Грицина Грицина.
