Не доливаючи води
у чашку з кавою уранці,
шукаю в голові сліди
вчорашніх дій своїх в мовчанці.
Не можу очі до кінця
розплющити, так хочу спати,
пускаючи з диму кільця,
себе я хочу запитати...
На ліжку мовчки я посиджу
гадаючи, ну це все вчора
було, а пам'ять не ду- ду...
І голова щось дуже хвора.
Напевно лишнім був бокал
з теїм напоєм темно- синім,
коктейль казали, о сравмамі,
тепер не схожий на мужчину!
У дзеркало
- О Боже ні!
Що за потвора, я не можу
себе знайти...Весела ніч -
була, вже пити я не зможу.
- Коктейль був лишнім, хай вам грець!
навіщо я пішов напитись?
Я вчора був альфасамець?
Сьогодні рильце вже втопитись....
Сиджу і думаю, ні-ні,
я більше краплі того звіра
в себе не влию, щоб в багні,
так засмокло мов вампіра.
Але знов тягнеться рука
до того джерела смачного,
і ллється файно знов гнучка,
суміш солодка в стан хмільного.
