|
Пришлый
«Принимайте каждый кроткий дух,
Новые миры, которые можно унаследовать.
А там львиные янтарые глаза
Потекут золотыми слезами….»
(Уильям Блейк)
В Эдеме снова зацвели подснежники,
Как будто безоблачное слепое небо
Ткнуло дрожащие пальцы
В землю мягкую и желанную.
Ход времени отсчитывает роза ветров:
Ветряные мельницы стали ходиками,
Календариками и хронометрами:
Приди, Капелла, в апрельскую ночь —
Сердце Брахмы — воссияй в эмпиреях
Желаний и грёз.
Когда Месяц был погрызен мышью До,
Я собирал сухой камыш прошлогодний
Для дома вечного одиночества,
Который строил с людьми вереса,
(Как будто и не монах я, а вольный каменщик)
Для крыши, куда таились птицы,
Умолкая в предверии сумерек —
В ожидании тьмы вороных коней.
Я пришлый —
Стою на всех ветрах марта,
Ледянея на земле зелёных роз,
Чувствую боль, когда деревья плачут,
Вспоминаю числа, которыми измеряли Вселенную,
А потом рисую её на глине
Красками цветов крови и ночи,
Слушаю, как прорастает зерно,
И жду возвращения жаворонка
В пустошь зацветшую,
В гостеприимную каменную пу́стынь,
Да, скиталец, да.
OSAlx2о24-о5
Микола Дзвоник
*
«Receive each mild spirit,
New worlds to inherit.
And there the lion’s ruddy eyes
Shall flow with tears of gold….»
(William Blake)
В Едемі знов зацвіли проліски,
Наче безхмарне посліпле Небо
Знову тикало тремтячими пальцями
В землю м’яку і омріяну.
Час міряють вітряні годинники:
Вітряки стали хвилинниками,
Календариками і хронометрами:
Прийди, Капелло, квітневої ночі –
Серце Брахми – засяй на небосхилі
Жадань і мрій.
Коли Місяць був погризений мишею До
Я збирав сухий очерет торішній
Для хати одвічної самоти,
Яку мурував з людьми вересу,
(Наче не чернець я, а вільний муляр)
Для стріхи, де ховалися птахи,
Замовкаючи в передчутті сутінок –
В передчутті тьми вороних коней.
Я нетутешній –
Стою на всіх вітрах березня
Крижаніючи на землі зелених троянд,
Відчував біль, коли дерева плакали,
Згадуючи числа, якими міряли Всесвіт,
А потім малювали його на глині
Фарбами кольорів крові і ночі,
Слухали, як проростає зерно
І очікували повернення жайвора
На пустку заквітчану,
На гостинну камінну пустелю,
Так, мандрівниче, так…
ID:
1014362
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 30.05.2024 00:08:41
© дата внесення змiн: 30.05.2024 18:40:46
автор: Под Сукно
Вкажіть причину вашої скарги
|
...про нетутешніх
